Картини тварин

Стилі мистецтва тварин

Стилі та форми зображення тварин завжди змінювалися протягом історії разом з мистецькими віяннями. У Стародавньому Єгипті тварин зображували, здебільшого, на стінах храмів чи пірамід. На Далекому Сході картини тварин часто використовують образив тигрів, панд, мавп або міфічних змієподібних драконів. Орнаменти скіфських племен були наповнені стилізованими образами коней, оленів та фантастичних грифонів. Ідеальним простором для стилізованих зображень тварин у середньовічній Європі стала книжна мініатюра. Тут автори знайшли нескінченне джерело для своєї фантазії: легендарні малюнки з дивакуватими зайцями, равликами та левами сьогодні стали частиною масової культури. Але крім сюжетів для потішних ілюстрацій, у Середньовіччя особливого значення тварини набули як символи. Використовуючи у геральдиці чи декорі, автори наділяли їх прихованими сенсами. Передумови для переходу анімалізму в живописі на абсолютно новий якісний рівень сформував Ренессанс зі своїм прагненням до натуральності. Під впливом ідей Леонардо да Вінчі та його картини «Пані з горностаєм» Альбрехт Дюрер з математичною точністю передає анатомічні особливості тварин («Носоріг»), встановивши нові стандарти для художників, головний з яких — реалістичність. Картини з зображенням тварин відомих художників, що «Два краби» Вінсента ван Гога, джерелом натхнення до яких стала робота японського майстра гравюри Хокусая, «Помираючий бик» Пікассо чи навіть наїв-арт Руссо або Примаченко — всі вони звертаються до анімалістичних мотивів, але повернувшись до стилізації та образності. Сучасне мистецтво тварин розглядає як проблему в контексті екологічності та турботи про природу, звертаючи увагу на недоліки тотальної культури споживання.

Відомі художники-анімалісти

Одним з найвідоміших європейських художників, що працювали з анімалістичним жанром, є Джордж Стаббс (1724-1806). Він був не лише видатним англійським живописцем, а й вченим-біологом, автором ряду наукових статей з анатомії. Тому не дивно, що у своїх картинах Стаббс надзвичайно прискіпливо, досконало з анатомічної точки зору, зображує кожну деталь, м’яз або рух. Його картини, серед яких «Кінь, наляканий левом» (1770), «Леопард» (1780) або «Зелена мавпочка» (1798), стали взірцями анімалістичного жанру. Також видатним майстром зображення тварин є німецький художник-анімаліст та ілюстратор Вільгельм Кунерт (1865-1926). Сферою інтересів його творчості стали представники дикої природи Східної Африки. Кунерт малював безпосередньо з натури, спостерігаючи за тваринами в їхньому середовищі існування, приділяючи увагу оточенню.

Кращі картини тварин

Печера з наскельним зображенням — перша галерея картин тварин. Хоча, буквально «картинами» ці малюнки назвати не можна, деталізація та майстерність, з якою вони зображені, вражають та захоплюють. У порівнянні з схематичними антропоморфними фігурами, табуни диких бізонів або коней представлені справжніми володарями тогочасного світу та дикої природи. Такі зображення можна знайти у печері Ласко (близько 15-18 тисяч років тому) або Шове (приблизно 30-33 тисяч років тому), що знаходяться на території сучасної Франції. Найкращими прикладами саме живопису є відомі картини тварин різних світових художників, серед яких «Дві сови» (1870) Гюстава Доре, «Голова собаки» (1876) Едуарда Мане, а також робота Гюстава Курбе «Собака, що сидить на подушці» (1855).