Анжела Антонова

Я – художник самоучка. Пишу картини на різні тематики, подобається створювати портрети людей, додаючи свою фантазію та змінювати реальність. Створюю світ, де все реально і не дуже. Адже сьогодні сонячно, а завтра піде дощ... Захоплює різноманітність природного та тваринного світу. Щоранку дає і дозволяє творити нові неповторні світи ... Насправді я живу між полотном і пензлем, я пишу себе, мій внутрішній світ. Іноді щось будить мене серед ночі, я встаю і розумію, що мене кличе чисте полотно і я починаю творити, але ... це почалося в 2000 році, коли я перебувала в комі 6 днів, так, я вижила і вийшла заміж, потім з'явилися два мої ангели - син, потім дочка і, весь цей час я чинила опір, я не хотіла писати картини ... два місяці тому я взяла звичайний аркуш паперу і написала квіти, потім розфарбувала їх і вони так полюбилися мені, що тепер ця невелика картинка висить у моїй кімнаті ... так я народилася втретє. Як я могла раніше жити без малювання та створення іншого чудового світу? Як я могла відмовляти Всесвіту? Як я існувала без життя в собі? Тепер я дихаю живописом, багато картин пишу пальцями рук, так я відчуваю полотно і фарбу, як вона лягає і вбирається в оргаліт, а деякі мазки залишаються на поверхні, я відчуваю захоплення від злиття з сюжетом, який створюю і я радію, що живу і відчуваю і я тішуся, що можу це робити! Дякую за довіру!

Я ніколи не брала участі у виставках...і це чиста правда, тому дякую вам, що дозволили розмістити мої роботи тут!

Закінчила 10 класів середньої школи. Відразу після закінчення пішла вчитися на перукаря і одночасно навчалася 3 роки у вечірній школі та вже працювала у перукарні. Є посвідчення майстра універсала з перукарського мистецтва. Зараз маю власний бізнес. Працюю з тваринами та кормами для тварин. Але головний стимул для мене - це, коли я біжу додому після роботи( у мене немає вихідних), то знаю, що вдома на мене чекає моє полотно...