Год создания | 2020 |
---|---|
Габариты | 60 Ш × 100 В × 3 Г cm |
Вид искусства | живопись |
Стиль | абстракционизм |
Жанр | пейзаж |
Материалы | смешанная техника, холст |
В январе этого года я была на Мадагаскаре. Там есть одно из самых прекрасных мест этого мира – Аллея Баобабов. А на этой аллее - обнимающиеся баобабы. Их называют "влюбленными", потому что они сплелись воедино. Пока вся группа вдохновлялась этой парой, я встретила Гусинь. Она ползла по песку. Никто ее не замечал, хотя она была довольно жирной. Однако по сравнению с баобабами жирная гусеница становится не второстепенным лицом. Она перестает существовать для мира. Ее нет. Ее маленькая судьба остается без внимания общества. Такое любопытное обстоятельство меня взволновало. Я ее сфоткала и доставила фото домой. После четырех картин, посвященных баобабам, я дошла до Гусини. Мне захотелось сделать ее образ главным героем картины. Мне захотелось возвеличить ее маленькую судьбу. Ее каплю света. Ее вселенная и путь. Песок – это метафора времени, пространства и вечности. Сегодня путь Гусини – не айс. На ее дороге грязь и затруднения. Я не знаю откуда она пришла и куда уходит. Я вижу только момент. Только отрезок жизни. Поэтому жмихом от кофе, крупой я отображаю текстурность песка, а веточки, нити, сушеная трава – это опыт, остающийся позади и ждущий Гусень в будущем. Как она преодолеет свои челенджи? Гусеница выпирает экспансивно вперед с помощью бумаги. В этот момент она является центром моего внимания, а значит и центром вселенной. Сквозь песок едва заметна голубизна. Гусеница плывет по песку. Действительно. Ее движения отработаны природой. Ее ритм вибрирует на фоне. Цветная коррозия добавляет сантиментов. Однако самое интересное для меня в картине есть то, что, если смотреть на нее четко прямо, как у зеркальца, ее метровая длина дает возможность олицетвориться с Гусинью. Гусеница приходится на сердечную чакру и в теле начинает что-то вибрировать Работа сделана с тяжелой текстурой, акрил, пигменты, масло на холсте. Готова без рамы. Подписан сзади.
Катя Кононенко - молода українська мисткиня сучасного живопису. Займається абстракцією, досліджуючи стани, переживання, думки, труднощі крізь колір, форми, лінії та текстури. В основному працює з олією, акрилом на полотні, чорнилом на папері. Текстури досягаються за допомогою кавового жмиху, вівсяних пластівців, круп, засушених квітів, гілочок та трави, паперу...Це дає можливість художниці відчувати себе і скульптором. Під час вибору тих чи інших технік, художниця керується ідеєю, покладеною в основу серії чи конкретного полотна. Працює також в жанрі Арт п'єса. Це зображення історії на полотнах, як дії в театральній п'єсі, з головними героями, кульмінацією та розвитком подій. Це образне розкадрування, де текст не менш важливий, ніж малюнок. Катя Кононенко народилася в Україні. Закінчила факультет психології, де під час курсових та дипломних робіт вивчала психологію кольору, арт-терапію. Пізнання світу, себе, активний спосіб життя (подорожі, громадська діяльність, відвідування європейських та українських виставок в галереях та художніх музеях, читання книжок) спровокувало Катерину на перехід з офісної роботи у мистецтво. Свій професійний художній шлях почала з 2019 року. До того мистецтво існувало як хоббі. Мій сайт з усіма роботами: katyakononenkoart.com.ua