| Рік створення | 2024 |
|---|---|
| Габарити | 38 Ш × 50 В × 30 Г cm |
| Вага | 25 кг |
| Вид мистецтва | скульптура |
| Стиль | модерн |
| Жанр | портрет |
| Матеріали | Бронза |
"NF1" - Потужний моноліт з патинованої бронзи "NF1" - це заворожливе, загадкове втілення стародавнього, окультного сакрального царства. Ця надзвичайна скульптура ніби відкриває портал до альтернативної, міфічної реальності, розкриваючи обличчя Неземної Істоти, оповите лабіринтом містичних, органічних орнаментів. Коли спостерігаєш за цією архаїчною, містичною формою, його втягує вихор гіпнотизуючих, кристалічних структур, що пульсують, як живі організми. Цей складний, сюрреалістичний декор огортає риси таємничої Богині, подібно до первісних символів та релігій, створюючи враження, що сам матеріал скульптури випромінює невідому, езотеричну енергію. Вічна, ієратична краса цього Небесного Обличчя є одночасно жахливою та сліпучою, викликаючи відчуття єднання з нумінозною, трансцендентною сутністю. Тонкі, витончені риси обличчя, майже ідеальні у своїх пропорціях, ніби проглядають крізь загадковий, криптографічне оздоблення, ніби Божественне

Кшиштоф Плонка Краків, Польща Народився 1972 року Скульптура, живопис, мультимедійні практики «Досконалість триватиме вічно» Кшиштоф Плонка — художник, який працює на перетині скульптури, живопису та нових медіа. Його практика зосереджена на формі як місці напруги між матеріальністю та проекцією, фізичним та уявним. Він створює монументальні бронзові скульптури, що характеризуються високим ступенем формальної дисципліни, одночасно розвиваючи роботи в галузі кіно, відеоігор та цифрового виробництва зображень. Він зробив внесок у візуальні ефекти для таких постановок, як «Аватар II», «Помститися», «Відьмак» та «Медіум», формуючи важливу технологічну основу для його художньої мови. Його роботи залишаються в діалозі зі спадщиною сюрреалізму, зокрема естетикою Г.Р. Гігера та Здзіслава Бексінського, проте вони протистоять прямому цитуванню. Натомість ці посилання перетворюються на чітку та впізнавану візуальну мову, де органічні та механічні елементи зливаються в гібридні форми. Плонка працює зі скульптурою, інсталяцією та перформативними структурами, постійно кидаючи виклик стабільним перцептивним категоріям. Його роботи не просто репрезентують; вони конструюють досвід — ситуації, що зависають між тривогою та спогляданням. Визначальною рисою його практики є напруга між технічною точністю та семантичною неоднозначністю. Відкидаючи міметичне представлення, він будує візуальні структури, засновані на дисонансі та внутрішній суперечності, спрямовуючи глядача до зустрічі з формою як чимось нестійким за своєю суттю. Його роботи зберігаються в приватних колекціях, а його практика приваблює все більше відданих колекціонерів, а також залучену та зростаючу аудиторію. Художня практика Плонки залишається відкритим процесом, який постійно переосмислює взаємозв'язки між дисциплінами та межі самого зображення.
