| Рік створення | 2025 |
|---|---|
| Габарити | 40 Ш × 50 В × 0,1 Г cm |
| Вид мистецтва | живопис |
| Стиль | образотворче мистецтво |
| Жанр | портрет |
| Матеріали | чорнило, папір |
| Спосіб упаковки | тубус |
«Мовчазне цвітіння» розкриває вражаючий парадокс: яскравий портрет, де краса приховує те, що неможливо показати. Обличчя, намальоване з точністю, тримає губи стриманими у тихій стриманості, тоді як очі зникають за величезними квітами насиченого синього, пурпурового та помаранчевого кольорів. Квіти створюють одночасно сяйво та приховування — тишу, що розквітає кольором. Ця робота говорить про крихкість та заперечення, про людську схильність приховувати біль за яскравістю. Багато хто, хто терпить важкість усередині, представляє себе світові так, ніби вони квітнуть. «Мовчазне цвітіння» втілює цю подвійність: краса, яка розквітає назовні, тоді як тиша тримає всередині. Як частина колекції «Що неможливо втримати» (2024–2025), робота відображає емоції, які розчиняються при зіткненні — стани вразливості, приховані під поверхнею яскравості. Деталі • Фотопапір Fineart (200 г/м², архівна якість) • Чорнила: стійкі до ультрафіолетового випромінювання на основі пігменту • Підпис та номер художника • Податки та митні збори сплачує покупець





Тетяна Танер (нар. 1988, Чукотка, Росія) — сучасна художниця, яка присвятила себе створенню тепла та балансу через мистецтво. Вона живе та працює в Аланії, Туреччина. У 2019 році вона навчалася у Марії Мічі, засновниці галереї ARBUZZ у Москві, відвідуючи авторські курси «Манія творення» та «Тертя значень». Її практика охоплює цифровий живопис, акрил, акварель, колаж та експериментальні змішані техніки. Вона часто поєднує текстиль, структурні пасти та природні матеріали — пісок, морські стихії та рослини — створюючи текстуровані, живі композиції. Її роботи відображають контрасти — хаос і спокій, самотність і зв'язок, материнство і самосвідомість. Її художній шлях — це шлях дослідження та стійкості, сформований культурним різноманіттям та особистісною трансформацією. Кожна картина стає діалогом світла та емоцій, пропонуючи глядачам красу, спокій і тиху впевненість у тому, що мистецтво може бути притулком надії.
