Сила духу

Ольга Русинчук, Україна

Морські простори як метафора внутрішньої трансформації: взаємодія кольору, світла та емоцій . Моє море — не фізична стихія, це простір, де розгортаються глибші процеси, внутрішні пошуки й боротьба, яку я відчуваю. Воно є метафорою для пізнання, трансформації і навіть для збереження балансу в житті. Море є символом сили, нескореності, свободи. Море дає щастя, зве в свої простори, пробуджує енергію, дає відчуття абсолютної краси і гармонії. Воно живе, глибоке як людська душа, динамічне та непередбачуване. Море живе за своїми законами, воно не лише приховує, а й говорить! Повертає уламки, кістки, скарби та історії. Вода — це рух і пам’ять. Якщо мене попросять описати творчий процес із самого початку роботи над картиною, я розповім, що спершу виникають різні відчуття , які поступово набувають конкретності і в уяві вимальовується чітакій образи. Я прагну логічно зобразити те , що спочатку є інтуїтивним, емоційним, підсвідомим. Саме маренізм став тим інструментом для прояву моїх відчуттів, реакцій на сьогодення. Через кольори я намагалася нагадати про важливість духовних цінностей — любові, творчості, альтруїзму, честі, високої моралі та гідності. Відтворення світла і простору стало для мене символом віри в красу, доброту й надію на світле майбутнє.