Oasis of pristine

Яскравий колорит цієї картини нагадує фовістів і Гогена. Але він не виразний, а спокійно декоративний. У тропічних широтах дійсно дуже жарко, але місцеві аборигени до цього звикли. Це їх природне середовище існування. Вони живуть тут своїм життям, будують плани і йдуть у світ предків. Художник намагався відчути себе таким африканцем, навмисно спотворюючи пластичні обриси дерев та інших елементів ландшафту, спрощуючи анатомію людської фігури. Він хотів домогтися прямого бачення світу від вихідця з Африки, не зіпсованого технократією цивілізованих країн. Відсутність лінійної перспективи та збалансованої раціональності, відчуття поспіху та цифрова точність здавалися йому єдиними доступними техніками, за допомогою яких можна було досягти цього ефекту. І ми бачимо чотирьох людей, які випадково зустрілися в джунглях. Вони ведуть один з одним мовчазний діалог, ніби володіючи даром телепатії.