Дерево № 049

Щоразу, коли я опиняюся перед майже готовою роботою, я терпляче чекаю другої частини своєї постановки. На цьому етапі витончено, як за помахом чарівної палички, з’являється натхнення, і в цей момент я бачу сюрреалістичні елементи, що малюють шалені фігури у вигляді птахів, людей, метеликів і всього, що постає перед очима. Ці різнокольорові елементали належним чином розміщені у своїх структурних основах у контексті твору. Мета полягає в тому, щоб спонукати спостерігача до візуального сприйняття дрібних деталей, насичених іронією та спогляданих із радісними подивами перед лицем очевидного хаосу в цікавій грі світла й тіні. Моя уява живе лудичними баченнями, які я можу описати як сюрреалістичний поп-стиль, де я шукаю загадкові запитання, пов’язані з думкою, що мистецтво – це щось запитальне, спілкування, яке заповнює запити між людьми.