Нехай розчарування впаде

Tomasz Koclęga, Польща

У своїй роботі я орієнтуюся на людину. Мені цікаво аналізувати людську поведінку, ставлення та емоції. За допомогою моїх непрямих, поетичних форм я досліджую сфери людської чутливості, бажань, почуттів, хвилювань чи енергії, які на мене впливають. Я намагаюся базувати свою роботу на невловимих, важко визначених почуттях, емоціях, між якими ми всі метаємося, прихованих бажаннях, що з’являються уві сні чи в реальному житті. Я не маю наміру коментувати поточні події. Я виражаю себе через фігуративні скульптури, які часто є білими, деформованими безголовими фігурами. Саме з ними я будую власний каталог людської поведінки. Для мене фігура без голови представляє людину; Я не ототожнюю це з якоюсь конкретною людиною; Я не називаю це. На протилежному полюсі мого мистецького вираження – людські голови. Ці зазвичай величезні форми, хоча і відокремлені від решти тіла, символізують людину в її духовному та інтелектуальному житті, в її розумі, мудрості і, нарешті, в її людській досконалості. Як скульптора мене цікавить взаємодія між моїми роботами та їх оточенням. Я часто ставлю свої скульптури в природному середовищі; на деревах чи річках, а також у міському просторі; на площах чи базарах. Виставки в публічному просторі останнім часом стали найважливішою формою мого мистецького вираження.