Бангкокська вежа

SAF , Швейцарія

Ловіть момент Як фотограф я фокусуюся на емоціях – або на пейзажах (вдень чи вночі), або на портретах музикантів на сцені – наживо. Я бачу емоції на сцені чи в пейзажі, а мої фотографії передають їх глядачам і роблять їх учасниками. Вони дивляться і сприймають, емоції запускаються і коло замикається. Тому я називаю свої фотографії «картинками сприйняття». Я вловлюю момент, коли пейзаж відкривається мені, (а зрештою і глядачеві), роблячи мене і їх учасниками. Момент, який стимулює мою уяву, стимулює і уяву глядача. Фотографії вночі – це також пейзажі – зняті «рухомою камерою». Усі портрети музикантів зроблені під час живих виступів. Вони вловлюють моменти, коли на сцені розкривається особистість (а не виконавець, який виступає), людина зі своїми думками та емоціями. Портрети передають настрій, самотність, навіть вразливість. В обох сеттингах глядачеві пропонується покинути реальність і перейти в сеттінг – і в його чи її власні внутрішні асоціації. Фотографувати пейзажі — це не те, «що може зацікавити аудиторію». Це більше про «Які пейзажі викликають мої емоції?» – це момент, який я хочу зафіксувати. На концертах я стежу за людиною з камерою (приблизно 90% концерту бачу через об’єктив). Зазвичай я фотографую під час другої частини вистави – коли артист зв’язався і познайомився з аудиторією, коли початкова «робота» зроблена і починається найцікавіше. Це коли художник демонструє щирі емоції. Здебільшого їх видно в очах або на обличчі, тому я переважно знімаю портрети чи половину тулуба. Я навіть використовую нестандартне обладнання, щоб зафіксувати цю особливу ситуацію та створити спецефекти чи підкреслити аспекти. Але найбільше я намагаюся зловити потрібний момент. Момент, який торкнеться мене і зрештою торкнеться глядача. Зверніть увагу, що фотографії можуть бути доступні в різних розмірах. Будь ласка, зв'яжіться зі мною.