Отримайте знижку 15%
ЗберегтиОсінні мелодії. Мольфар
| Рік створення | 2019 |
|---|---|
| Габарити | 35 Ш × 45 В × 3 Г cm |
| Вид мистецтва | живопис |
| Стиль | імпресіонізм |
| Жанр | пейзаж |
| Матеріали | масло, холст |
Опис роботи «Осінні мелодії. Мольфар»
Повна оригінальна назва картини – "Мелодії осені. Мольфар" (укр.). Мольфар (укр. мольфар) - в культурі гуцулів - людина, яка, як вважається, має надприродні здібності, знахар, носій древніх знань і культури. Мольфари займаються цілительством, керують силами природи (наприклад, погодою), використовуючи при цьому заклинання, особливі предмети, трави. Картина виконана у характерній манері художника, привертає увагу його виконання чарівних дерев. Чаклун розгойдується на імпровізованій гойдалці, граючи на народному інструменті - дудці, на тлі засніжених схилів за спиною у правій частині картини. У той же час у лівій частині зображення осінь все ще не поступилася своїми правами, і тішить яскравими фарбами.
Василь Скрипка, Україна
Василь Скрипка народився 10 серпня 1960 року в селі Росішка Рахівського району на Закарпатті в родині вчителів. У 1977-1981 роках працював у сувенірній крамниці у Великому Бичкові за спеціальністю «розпилювання деревини та коріння». Мистецьку освіту (1983-1988) здобув у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (факультет дизайну меблів та інтер’єру). 1988-1990 викладач зі спеціальності «Дизайн» у Радзивилові. Потім митець повернувся до рідного села. Там теж працював – учителем, пастухом. З 1991 року – член молодіжної спілки «Західна спілка художників України». З 1993. Член Спілки художників України (м. Ужгород). Значний вплив на творчу манеру митця мали такі львівські митці, як Роман Сельський та Карло Звіринський. Із закарпатських художників Василь Скрипка зацікавився творчістю Федора Маніли. Василь Скрипка – дуже досвідчений і неординарний художник. Працює на чуттєвому рівні. Про це свідчить розповідь багатьох митців про те, що петербурзький мистецтвознавець, побачивши роботи Василя Скрипки, назвав його «карпатським Реріхом» і також викликав до Петербурга з метою організації виставки. щоб він допоміг матеріально «стати на ноги». Проте Василь не погодився – надто любить свій край і рідну гірську Раховщину. Художника неодноразово кликали на роботу в Ужгород, але він категорично відмовлявся, мовляв, працювати може лише в рідному селі. У своїй творчості використовує переважно олійні фарби, пише на полотні, картоні. Твори Василя Скрипки зберігаються у приватних колекціях України, Європи, США та в музеях Канади та України (Львів, Ужгород, Суми).