Звана вечеря

Леля Караманішвілі, Грузія

З самого раннього віку я виявляла схильність до малювання. Моїм єдиним учителем була природа. Мені пощастило народитися і жити в одному з найкрасивіших куточків планети. У ньому неймовірно гармонійно злилися воєдино краси пейзажів моря і гір, що змінюються щомиті часу доби і року. Моїм улюбленим місцем відвідин був ботанічний сад. Оточена буйством зелені і фарб екзотичних рослин, я ніби занурювалася в казку, а потім за допомогою олівців і фарб намагалася створити власну країну чудес. Подорослішавши, я багато часу приділила читанню книг, присвячених образотворчому мистецтву та творчості художників. Формальної підготовки в академічному сенсі я не маю, ніколи не припиняла малювати, знаходячи у цьому задоволення, заспокоєння, насолоду. Кисті немов самі керують рукою і дивовижним чином виражають у намальованому мої думки, емоції, настрій. Творчість стала життєво необхідною для мене.