ЗберегтиДуша
- Ми пропонуємо експертну глобальну доставку під наглядом нашої професійної команди.
- Ми надаємо 14-денну політику повернення безкоштовно, за винятком виробів, виготовлених на замовлення.
| Рік створення | 2022 |
|---|---|
| Габарити | 15 Ш × 23 В × 0,01 Г cm |
| Вид мистецтва | графіка |
| Стиль | абстракціонізм |
| Жанр | інтер'єр |
| Матеріали | змішана техніка, папір |
| Спосіб упаковки | картонна упаковка |
Опис роботи «Душа»
This painting is an attempt to depict the torment of a person who has gone through hell. There are many such people all over the world. Someone killed in the war, someone lost a child or a loved people. Someone didn't get what they wanted. Everyone has their own hell. And our soul struggles with it constantly. I like everything unusual. Non-standard. Not like everyone else. My works is a rebellion against the ordinary. I perceive this world through emotions and colors in it. This allows to see things from different angles and be able to enjoy different little things. All works are signed with my initials on the front, and signed in full on the back.
Ірина Жорушкіна, Україна
Я народилася 29 жовтня 1992 року у невеликому селищі Дніпропетровської області, Україна. Моя мама – держслужбовець, батько – шахтар. Тяжкі роки після розпаду СРСР змусили моїх батьків влізти у борги, щоб вистачало на харчування та життя. З 2003 року я відвідувала заняття у художній школі, але у 2007 році кинула їх через постійну критику з боку викладачів. Після цього 2 роки взагалі не малювала. Закінчила місцеву школу у 2009 році. Готуючись до іспитів, я знову почала малювати – це були портрети знаменитостей та знайомих за їхніми фотографіями. Я вступила до технічного університету на економічну спеціальність у м. Дніпропетровськ. Навчання закінчила у 2014 році, здобула диплом з відзнакою. У цей період трохи малювала, але не мала натхнення через постійну критику та насмішку з боку друзів, близьких, глядачів із соцмереж. Мої роботи називали безталанними (кожна дитина намалює краще тощо). Маючи вищу економічну освіту, але не маючи зв'язків, я була змушена повернутися до свого міста, в якому жила та працювала до літа 2018. У цей час фактично не малювала, тільки працювала у державних установах та постачанні великого підприємства. Я була наївною і дурною дитиною. Влітку 2018 року переїхала до Одеси. Тут я познайомилася з безліччю людей, кожен з яких змінив моє життя та сприйняття життя. 2020 року я пробувала почати малювати знову. Наприкінці 2021 року я почала писати картину чорнилом. Досі мій творчий шлях продовжується