| Рік створення | 2025 |
|---|---|
| Габарити | 80 Ш × 80 В × 2 Г cm |
| Вид мистецтва | графіка |
| Стиль | поп-арт |
| Жанр | квітковий |
| Матеріали | акрил, полотно |
| Спосіб упаковки | картонна упаковка |
Ця картина виконана акриловими фарбами на полотні. Художник використовувала яскраві неонові кольори – рожевий, кислотний зелений та сонячні відтінки сірого, створюючи динамічну та виразну композицію. Роботу легко повісити завдяки готовій до підвішування конструкції. Твір створений у 2025 році та відображає енергетику та стиль поп-арт.





Дитинство – це основа нашої особистості, джерело чистих емоцій і безмежної уяви. Моє мистецтво – це подорож у той простір, де реальність переплітається з відчуттями, спогадами та мріями. Я прагну не просто зобразити дитинство як милий або безтурботний період, але розкрити його як глибоку філософію — місце, де формується наша ідентичність, де пускають коріння наші перші страхи, перші радості та перші мрії. З раннього дитинства я відчував потребу творити. Я почав малювати в чотири роки — це було не просто хобі, а мій спосіб взаємодії зі світом. Я ніколи не навчався в академіях; натомість я дотримувався інтуїції та самодослідження. Я завжди знав, що моє справжнє покликання – мистецтво. Я ніколи не зраджував своїй мрії, хоча шлях до її здійснення був довгим. Коли почалася війна в Україні, це стало для мене моментом глибоких роздумів. Коли світ навколо мене руйнувався, я знайшов час — час для внутрішньої роботи, для повернення до своєї сутності, для того, щоб нарешті оживити те, що завжди жило в мені. Так народилася ця концепція — подорож до відновлення зв’язку зі сміливою та творчою внутрішньою дитиною, яку ми всі носимо в собі. Мої картини – це дзеркала, які дозволяють кожній людині зазирнути у своє дитинство. Я хочу, щоб люди, дивлячись на мої роботи, згадували себе — свої радощі, страхи, мрії. Дитинство об’єднує нас усіх: незалежно від культури, мови чи географії. Чи то в Токіо, чи в Нью-Йорку, чи в Києві, чи в Лісабоні — кожен відчуває однакове відчуття, коли повертається до своїх спогадів. Як колись сказав Пікассо: "Кожна дитина - художник. Проблема в тому, як залишитися художником, коли ми виростемо". Я хочу нагадати людям, що цей внутрішній художник все ще в них. Моє мистецтво служить мостом між минулим і сьогоденням, між ностальгією та самопізнанням.
