Сутінки майбутнього

Андрій Шувалов, Росія

Шувалов Андрій Олександрович народився місті Іваново 31. 03. 1989 р. Я хотів би, щоб мою творчість побачили якомога більше людей. Весь час я присвячую малюванню. Це дозволяє мені впоратися з труднощами повсякденного життя, нестачею спілкування та самотністю. У творчості я знаходжу гармонію існування. Працюю вчителем малюнку, живопису, композиції, навчаю дітей різного віку. У школі я вчу реалістичному відображенню дійсності, а у своїй творчості йду у світ фантазій, розчиняюся в ньому. Я малюю космос, вигадані реальності, сам процес уяви дозволяє відчути атмосферу світу чи стану, який неможливо відчути в моєму реальному житті. У картинах використовую яскраві, насичені, майже чисті кольори, щоб уникнути сірої повсякденності, що огортає будні. Іноді вибираю обмежений колорит і намагаюся дійти кольорової гармонії. Буває, повторююсь у колористичних рішеннях, але намагаюся придумати у кожному новому сюжеті свою кольорову гаму. Кажуть, що найцінніше у картині, її незавершеність, коли митець дає можливість глядачеві вигадати своє тлумачення побаченого. Я намагаюся завершити, закінчити, довести до гармонійної єдності, врівноважити усі складові своїх сюжетів. Це закладено у моїй сутності, навіть хаотичність потребує впорядкованості. Можливо, в моєму житті занадто багато неясного, нереалізованого, нерозкритого. Тому я прагну всілякої гармонії, в живописі. Будь-яка картина - це автопортрет її автора, що розкриває духовну глибину свідомості. Але водночас, закінчений твір належить як творцю, глядач зустрічаючись з образом, пропускаючи його крізь своє сприйняття, наділяє твір мистецтва сенсом зрозумілим лише йому. Мистецтво має бачити, адже воно є джерелом натхнення для руху вперед, служить мостом серед різних людей та культур. У моєму місті, Іваново, дуже мало можливостей, щоб реалізувати свою творчість. Мало поціновувачів живопису. Я не знаю англійської мови. Хочу спробувати, знайти, продати свій живопис чи малюнок поціновувачам мистецтва за кордоном.