Півонії

Тетяна Чорненька, Україна

Я з раннього дитинства бачила себе тільки художником і була впевнена, що все так і буде. Але мої батьки вважали, що художник - це не професія і після школи я вступила до педа. Університет. Вчителем я не стала, але пробувала. Далі все було, як у кошмарному сні, різні роботи, професії, просто щоб утримувати себе. Весь цей час, я не забувала, про дитячу мрію стати художником. Пройшло багато років, доки я змогла реалізувати свою мрію. Мій творчий шлях розпочався у 2016 році, мені тоді було 39 років. Я почала писати олією і тепер не уявляю себе без живопису. Сюжети беру або з фото, або вигадую сама. Дуже люблю створювати інтуїтивні картини, є відчуття, що сам всесвіт пише полотно, а лише інструмент у її руках. У роботі використовую всі види інструментів для творчості, але основним є мастіхін. Вже два роки беру участь у колективних виставках свого міста та столиці.