Отримайте знижку 15%
ЗберегтиТропіки
| Рік створення | 2021 |
|---|---|
| Габарити | 77 Ш × 69 В × 3 Г cm |
| Вид мистецтва | живопис |
| Стиль | абстракціонізм |
| Жанр | інтер'єр |
| Матеріали | акрил, холст |
Опис роботи «Тропіки»
Не тілки в тропіках можна загубитись. Не тільки ліс поливає випадкового гостя щедрим дощем. Загубитись можна в людині. Загубитись можна в почуттях. Загубитись можна в собі. І тільки зрозумівши, що тропіки — це і є твій дім, тропіки — це і є твоя стихія, тропіки — це і є бажанням твоєї душі до зміни сонця зі зливою, ти знайдеш людину. Ти знайдеш почуття. Ти знайдеш себе. В серії: “За межами. Лінії” я хочу показати, що більшість людей сховалися за рамками своїх світів, бачень, за нав’язаними рамками своїх батьків, суспільства, телебачення. Пора вийти за межі цих рамок! Пора почати дивитися на світь на ситуацію своїми очима, з іншого боку, ато й під іншим кутом. Картини створюю повність вручну, починаючи з підрамника на якому натягнуто полотно закінчуючи рамкою яка натянута екошкірою.
Крістін Ск, Україна
Я Я обожннюю музику, я співаю навіть коли не знаю усіх слів, я співаю навіть тоді, коли роблю щоденну зарядку і вона перетворюється в танець. Я обожнюю танцювати, музика ніби підхоплює моє тіло і вимальовує ним ритмічні рухи, які стають танцем… І ось я на сцені, де я співаю, танцюю і намагаюся зосередитися на своїй творчості. Адже я хочу робити те, що я люблю. Я не можу жити без любові. Я потребую віддавати свою любов, ніжність, турботу і я потребую віддачі, щоб не почуватися спустошено. Щастя, що є домашні тваринки, тому я можу віддати свою любов їй і взаємно отримати від неї щоденну порцію муркотіння… Я ношу маски, не тому, що хочу приховати свою зовнішність, а тому, що маскою я виражаю себе. Моя маска, це мій макіяж, це моя творчість і так, це частина моєї загадковості. Адже я по життю досить загадкова, а також, я дуже різна, тож мої маски допомогають мені виражати різні грані мого характеру, як і моє мистецтво. Різні стилі, різні тональності, різні ракурси, різна я. Свій настрій, свої думки, свої питання я транслюю на полотно і обираю кольори до того емоційного стану в якому я знаходжуся. Я не контролюю процес створення картини. Зазвичай я не малюю ескізів, я не продумую кожен крок. Кожен етап створення картини відкривається в моїй свідомості під час, або по завершенню попереднього етапу. Отже, спочатку я обираю кольорову гаммму, ітак етап за етапом, я крокую ніби в трансі, недокінця розуміючи кінцевий результат, крокую до завершення картини. Моє мистецтво - це моя емоція. Абстракцією і гаммою кольорів я виражаю свої почуття, як темні і сумні, так і світлі чи яскраві. Так я бачу свій світ, він не наповнений реалістичними чи конкретними формами а навпаки він в пластичних лініях чи різких мазках. Можливість бути собою втілюючи в реальну форму, свою думку, свою ідею, своє питання, своє почуття. Моє мистецтво - це стан душі. Моє мистецтво - це я.