Танець вогню

Десислава Цанкова, Болгарія

Я завжди захоплювався природою та її формами – від найменших – тих, що створюють більше, до тих, які величезні для людського ока. Природні чи людські, вони завжди так чи інакше присутні в моїй творчості. Через форми, які я використовую, я не шукаю конкретності, правди в буквальному значенні цього слова, оповіді чи відчуття часу та простору. Іноді вони розкладаються до невпізнання на дрібні абстрактні частини чи первинні біоморфні форми, через які я шукаю їх вплив на нашу свідомість та уявлення про людське та вічне. Іноді це навмисні пошуки людських або природних форм у просторі; різних станів, які вони пропонують своєю пластичністю. Іноді вони прості, м’які та асоціативні, часом навмисне перебільшені, щоб відтворити відчуття чогось нереального, але водночас справжнього та тривалого. Але форми завжди реальні і вічні, вони існують тут і зараз. Вони є складним викликом – як для абстрактного розуму, так і для уяви, для чутливості та здатності оркеструвати почуття. Їх різноманіття має багато облич і своє для кожного окремого глядача.