22 липня 1882 року народився Едвард Хоппер, якому судилося прожити довге й плідне життя, багато що побачити й зобразити в своїх картинах.
Дехто каже, що він оспівував американські краєвиди. Справді, ніби все так і є. Бачимо типові американські міські пейзажі та побутові сценки. Ось традиційні будиночки, а ось кафе зі звичайними відвідувачами, там пляж, дерева, розлите яскраве світло. Але звичного для цього жанру відчуття затишку ці картини, далебі ж, не викликають. Опинитися всередині них категорично не хочеться. В цих роботах читається самотність і неприкаяність, вони навіюють почуття тривоги. Таке враження, що наступної миті - ось лише зміниться кадр - має трапитися щось невідворотне. Безжальне світло, ніби від софітів, навіює думку, що картини Хоппера - сцени з фільму жахів, коли ще нічого не віщує лиха, але вже лунає тривожна музика. А втім, музика може бути також дисонуюче спокійна, наприклад, така, яку написав Анджело Бадаламенті для серіалу “Твін Пікс”.
У деяких роботах Хоппера жах, здається, причаївся десь зовсім поруч. Кінематографічність із сюжетом у стилі хоррор, що готовий розгорнутися так само стрімко, як вистрілює стиснута пружина, особливо помітна в його творі “Синій вечір” (Soir bleu). У прибережному кафе за столиками сидять люди, що розслаблено проводять теплий вечір. Та ось за одним зі столиків сидить клоун. Здається, за мить клоун дістане зброю і синій вечір набуде багряних барв. Але є нюанс. Ця робота була написана в 1914 р., коли такий розвиток подій ще не став кінематографічним штампом. Голлівудські майстри надихалися картинами відомого живописця?
Творчість Хоппера мала виразно сезонний характер. Він писав по картині навесні й восени. Виходило всього по дві картини на рік. Певно митця надихало народження й згасання природи.
- Едвард Хоппер дратувався, коли чув, що його називають майстром американського пейзажу, й рішуче це заперечував, натомість казав, що пише не Америку, а себе. Які ж демони дрімали в душі видатного митця?