Яку 10 стилей у живописі є найпопулярнішими?
Подорож світом мистецтва – це захоплюючий і незабутній досвід. Однак лабіринти мистецтва настільки ж складні й заплутані, наскільки й приємні. І щоб не заблукати в них, потрібна карта. Як назви вулиць допомагають нам знайти правильний шлях на карті міста, так ми орієнтуємося на карті мистецтва за допомогою назв — стилів, матеріалів, течій, жанрів. Протягом історії мистецтво винаходило та розвивало різноманітні стилі. Але що таке стиль? Це загальний напрям у розвитку мистецтва, зразки якого об'єднані ідейним змістом, технікою передачі та характерними прийомами.
Отже, які стилі живопису є найпопулярнішими? А скільки стилів існує? Давайте розглянемо цю тему докладніше.
Стилі у живописі: гід у світ мистецтва
Мистецтво не є статичною структурою. Як і сама культура, мистецтво постійно змінюється: якісь елементи зникають, а щось з’являється і розвивається. Тому, якщо говорити про стилі, марно намагатися скласти один список. Але, з іншого боку, є сенс розглянути найпопулярніші стилі живопису, до яких художники звертаються і сьогодні.
Реалізм
📕 Реалізм — стиль у мистецтві; точне, докладне, неприкрашене зображення природи чи сучасного життя. Реалізм відкидає образну ідеалізацію на користь уважного спостереження за зовнішнім виглядом (Britannica).
Реалізм — це стиль живопису, метою якого є відображення реального світу. Цей стиль, як би дивно це не звучало сьогодні, також був своєрідною революцією в мистецтві. У 1850-х роках реалізм були реакцією на академічні традиції і романтизм. Вперше ми бачимо появу творів у цьому стилі у Франції. Що намагалися показати художники-реалісти? Ключова ідея жанру – зображення дійсності, якою ми її бачимо щодня. Тут немає жодних пояснень чи надмірних прикрас. Все як в житті. Об’єктивна реальність, точність, правда — ось що надихало художників-реалістів. Водночас вони виступали проти характерної для романтизму емоційності художніх творів.
Основні риси реалізму:
- зображення дійсності;
- включення історичних аспектів;
- акцент на деталях інтер'єрів, портретах;
- популярність пейзажів;
- конкретні і типові образи.
Найбільш відомі художники-реалісти: Едуард Мане, Ілля Репін, Жюль Бретон.
Фотореалізм
У 1950—1960-х роках набув популярності новий стиль, який мав на меті максимально реалістичну передачу дійсності. Термін «фотореалізм» належить Луї Мейзелю. Він сказав, що художник-фотореаліст використовує фотоапарат і зберігає фотографії того, що збирається зобразити. Фото – це не просто відображення навколишньої дійсності, це архів, зібрання інформації. Завдання художника – максимально наблизити живопис до фотографії. Як працював майстер-фотореаліст? Спочатку він фотографував і колекціонував зображення. Потім ці зображення переносилися з фотографії на полотно. У результаті виходив твір мистецтва — величезна копія оригінальної фотографії.
Основні риси фотореалізму:
- ефект фотографії;
- масштабність;
- копіювання образів дйсності.
Найбільш відомі художники-фотореалісти: Річард Естес, Чак Клоуз, Дуейн Хенсон.
Експресіонізм
Кожен любитель мистецтва напевно пам'ятає картину, яка свого часу шокувала Європу першої половини XX-го століття: це робота Едварда Мунка «Крик». Це один із яскравих зразків експресіонізму. Цей стиль охоплює не тільки живопис, а й літературу, скульптуру та інші види мистецтва. Експресіонізм заснований на суб’єктивному світогляді автора. Це світ емоцій, часто неприємних, болючих і травматичних. Стиль виникає як відповідь на досвід війни, зокрема — жах світової війни. Реальність на полотнах художників-експресіоністів часто виявляється спотвореною. Це передається нереалістично та необ’єктивно. Тут завжди присутній акцент на почуттях, що спонукає глядача зануритися в емоції автора. Недарма експресіонізм часто співвідносять з психоаналізом. Мотиви болю, травми, крику є одними з найпоширеніших у творах цього стилю. Тобто саме мотиви ріднять дослідження психоаналітиків і художні експерименти експресіоністів.
Основні риси експресіонізму:
- домінування в композиції різких контурів предметів;
- глибока емоційна складова творчого задуму;
- велика кількість яскравих почуттів, таких як жах, страх, обурення, іноді захоплення;
- торжество яскравих фарб і різких контрастів.
Найбільш відомі художники-експресионісти: Амедео Модільяні, Едвард Мунк, Ернст Людвіг Кірхнер.
Імпресіонізм
Цей стиль отримав таку назву завдяки французькому художнику Клоду Моне. Його пензлю належить картина під назвою «Враження. Схід Сонця». Тобто враження, які такий живопис викликає у публіки, дали назву стилю. Художники-імпресіоністи проводили багато часу на природі, малюючи з натури. А британський митець Вільям Тернер прославився своїм екстремальним підходом до живопису. Одного разу він прив'язав себе до щогли корабля, щоб під час шторму замалювати охоплений вогнем лондонський парламент. Що таке імпресіонізм? Це і мазки пензлем, і відсутність контуру в фігурах, і особлива майстерність у використанні кольору і світла. Спочатку публіка не любила картини імпресіоністів. Чому? Просто люди звикли бачити картинку зблизька. А зблизька імпресіонізм – лише нерозбірливий набір плям. Щоб побачити всю красу і пишність такої картини, потрібно відійти від неї на кілька кроків.
Основні риси імпресіонізму:
- тонкі, дрібні, ледь помітні штрихи;
- точність передачі світлових деталей;
- відкрита композиція;
- динамічність живопису;
- відсутність чіткості та контуру.
Найбільш відомі художники-імпресіоністи: П'єр Ренуар, Едгар Дега, Клод Моне.
Абстракціонізм
Цей стиль, перш за все, відмовляється від реалістичного зображення дійсності. Мета художників-абстракціоністів — викликати почуття та емоції у публіки. Це мистецтво нефігуративне і безпредметне. Тут немає певних сюжетів, класичних чи традиційних технік. Що намагалися передати абстракціоністи? На таких полотнах не можна буде побачити точність передачі зображень. Абстракціоністи передавали гармонію світу. За логікою художників, якщо природа досконала, то копіювати її марно. Відповідно, її, тобто природу, слід передати іншими засобами. Тому абстрактні картини не мають смислового сюжетного навантаження. Ці твори мистецтва треба не аналізувати, а відчувати.
Основні риси абстракціонізму:
- акцент на прямій лінії, площині;
- кольорові плями;
- абстрактна конфігурація;
- відсутність сюжету;
- майже повна відсутність портретів.
Найбільш відомі художники-абстракціоністи: Василь Кандинський, Казимир Малечив, Марк Ротко.
Сюрреалізм
XX-те століття виявилося багатим на нові стилі. Одним із найдивніших і найпривабливіших таких стилів є сюрреалізм. Якщо експресіонізм звернувся до психології людини, то сюрреалізм пішов далі: він прагнув викрити підсвідомі мотиви, приховані емоції та заборонені почуття. Одним з найвідоміших художників, які працювали в цьому стилі, був Сальвадор Далі. Він також виявився найбільш комерційно успішним. Тож, у сюрреалізмі підсвідомість була виражена шляхом змішування реальності та сну. Наприклад, Сальвадор Далі часто робив замальовки відразу після пробудження. Ці образи максимально віддалилися від звичайного, звичного змісту. Мета – викликати у глядача схожі почуття, змусити його засумніватися в реальності.
Основні риси сюреалізму:
- поєднання традиційної перспективи і передачі кольору з абстракціями;
- фантастичні образи;
- пароксизм кольору, форм, образів;
- алюзії;
- зоровий обман;
- ірраціональність;
- свобода;
- фантасмагоричні історії.
Найбільш відомі художники-сюрреалісти: Макс Ернст, Рене Магрітт, Сальвадор Далі.
Поп арт
У 1950-х роках — спочатку в Європі (в Британії), а потім і в США — почав зароджуватися новий напрямок, який отримав назву поп-арт. Однією з ікон цього стилю є Енді Уорхол. Саме він вводить у моду масову культуру, тиражування творів мистецтва. У цей час також розвиваються ідеї Франкфуртської школи, представники якої дуже уважно вивчали масову культуру як нове культурне явище. Основа поп-арту - звичайні предмети і побут. У творах цього стилю ми бачимо те, що нас оточує: іноді навіть вульгарні, банальні елементи нашого життя, побуту, стосунків. Дуже часто художники використовували іронію для реалізації своїх ідей у мистецтві. Пізніше поп-арт став основою таких форм культури, як комікси та реклама.
Основні риси поп арту:
- помітні форми;
- райдужні, яскраві кольори;
- тиражування;
- заперечення сучасних цінностей;
- повторення елементів.
Найбільш відомі поп арт художники: Річард Гамільтон, Енді Воргол, Рой Ліхтенштейн.
Символізм
📕 Символізм — вільно організований літературно-мистецький рух, який виник у групі французьких поетів наприкінці XIX-го століття, поширився на живопис і театр, і різною мірою вплинув на європейську та американську літератури XX-го століття. Художники-символісти прагнули виразити індивідуальні емоційні переживання за допомогою тонкого та гіпнотичного використання мови, наповненої символами (Britannica).
Основні риси символізму:
- наявність символічного значення;
- декадентські, декадентські мотиви;
- культ таємниці і краси;
- поклоніння ідеалу;
- жанрове багатство.
Найбільш відомі художники-символісти: Михайло Врубель, Гюстав Моро, Віктор Васнецов.
Кубізм
У XX-му столітті зароджується ще один важливий для історії мистецтва стиль — кубізм. Цей стиль багато в чому зобов'язаний Пабло Пікассо. Кубізм найбільше проявився в європейському (переважно французькому) живописі та скульптурі. Однак ми бачимо, що риси кубізму виявилися і в таких несподіваних «областях» культури, як музика, література та архітектура. Це була революція в мистецтві, яка почалася в 1908-му році з композиції Жоржа Брака під назвою «Будинки в Естаці». Ця робота була виставлена в рамках Паризького осіннього салону. На той час ідеї Жоржа Брака були надто новаторськими, і суспільство не було готове до їх сприйняття. Однак дати новий напрямок все-таки дали. Імпресіоністи замінили форму і композицію передачею гри світла, акцентуючи увагу на кольорах. Постімпресіоністи повернули композиції в живописі ритм, колір і площину. Нарешті, кубісти боролися за те, щоб повернути геометричні форми на перший план у мистецтві.
Основні риси кубізму:
- рекомбіновані об'єкти;
- розбиті предмети, деформація предметів;
- вузьке коло тематики (переважно натюрморти, портрети, міські пейзажі);
- відсутність реалістичності;
- абстрактні форми.
Найбільш відомі художники-кубісти: Марсель Дюшан, Пабло Пікассо, Жорж Брак, Фернан Леже.
Футуризм
У XX-му столітті в мистецтві багато експериментів. Серед них футуризм, прагнення до руху, майбутнє, ідеали. Творам футуризму були властиві сміливість і новаторство. На це вплинув бурхливий розвиток техніки, індустріалізація, сплеск наукових досліджень. Художники-футуристи прагнули продемонструвати своє бачення світу та моделі його будови. Відмінною рисою цього стилю є прагнення статичними засобами живопису знайти спосіб показати динаміку руху.
Основні риси футуризму:
- новизна;
- відмова від старих правил;
- відхід від старих норм і традицій у живописі;
- експерименти, пов'язані з формою і змістом;
- незвичайні форми і сміливі лінії;
- нові слова та вирази (у назвах творів).
Найбільш відомі художники-футуристи: Умберто Боччоні, Філіппо Марінетті, Джакомо Балла.
Звичайно, це далеко не повний перелік стилів. Цій темі можна присвятити величезну колекцію наукових робіт. Однак цього цілком достатньо, щоб не загубитися у всьому цьому якісному різноманітті стилів у мистецтві.
