Художники-символісти черпали натхнення з різноманітних джерел, включно з літературою, міфологією та релігією, щоб створювати твори, багаті на смисл і відкриті для інтерпретації. У цій статті ми розглянемо історію, особливості та ключові постаті мистецького руху символізму.
Мистецтво символізму: За межею реальності
Символізм - впливовий мистецький рух, який зародився у Франції наприкінці ХІХ століття та який робив акцент на вираженні ідей через символізм. Виступаючи проти реалізму та буквального зображення, символісти прагнули зобразити не фізичну реальність, а радше психологічні істини, ідеали та суб'єктивні емоції. Символічні фігури, мотиви, метафори та алегорії передавали приватні смисли і були більш тонкими, ніж пряме зображення. Символізм уперше виник у поезії, а потім поширився в образотворчому мистецтві. Серед найбільших художників-символістів були Гюстав Моро, Оділон Редон, П'єр Пювіс де Шаванн та Едвард Мунк. Їхні візуально виразні роботи справили глибокий вплив на культурні рухи в літературі, музиці та дизайні.
Анрі Фантен-Латур, Біля столу, 1872, із зображенням: Поль Верлен, Артюр Рембо, Леон Валад, Ернест д'Ервільї та Каміль Пеллетан (сидять); П'єр Ельзеар, Еміль Блемон і Жан Ейкар (стоять)
Основні елементи художнього руху Символізм
Основні елементи мистецького руху Символізм; Замість точного реалізму символістські роботи являють собою мрійливі композиції, які використовують міфічні алюзії, езотеричні метафори і суб'єктивні колірні палітри, щоб викликати особисті емоції та ідеї. Повторювані мотиви, як-от птахи, дзеркала, місяць, маски і квіти, являють собою поетичні символи, відкриті для інтерпретації. Фігури зливаються з навколишнім середовищем за допомогою м'якого пензля, який приховує контури і форми. Такі джерела, як релігія, фантазія, ностальгія і мракобісся, надихають на загадкові, сновидницькі образи, що передають внутрішній психологічний стан художника. Ці елементи створюють зони для замисленості, не прив'язані до рамок реальності.
Підбиваючи підсумок, можна виділити ключові елементи символізму в мистецтві:
Наголос на суб'єктивний та емоційний досвід митця;
Використання символів і метафор, щоб передати сенс і викликати емоції;
Дослідження таких тем, як смерть, духовність і підсвідомість;
Відмова від реалістичного зображення на користь стилізованих і абстрактних форм;
Вплив літератури, музики та інших видів мистецтва;
Використання сновидницьких та фантастичних образів;
Дослідження стосунків між людським досвідом та світом природи;
Заострягання на декоративних та орнаментальних аспектах мистецтва;
Відмова від традиційних мистецьких норм та цінностей на користь особистого висловлювання та експериментів.
Віктор Васнецов, Витязь на роздоріжжі, 1878
Відомі художники символізму
Мистецтво символізму виникло наприкінці ХІХ століття як реакція проти реалізму та натуралізму того часу. Цей рух прагнув висловити внутрішній світ художника, його емоції, мрії та фантазії, використовуючи символи та метафори. Серед найвідоміших художників-символістів можна назвати:
Густава Клімта: Австрійський художник, відомий своїми декоративними та еротичними роботами, такими як "Поцілунок" та "Портрет Аделі Блох-Бауер I."
Едвард Мунк: Норвезький художник, чиї роботи часто торкалися тем тривоги, самотності та смерті, як-от "Крик" та "Мадонна".
Оділон Редон: Французький художник і гравер, відомий своїми мрійливими та фантастичними роботами, як-от "Око, наче дивна повітряна куля, що здіймається до нескінченності" та "Циклоп".
Гюстав Моро: Французький художник, чиї роботи часто надихалися міфологією і релігією, наприклад, "Юпітер і Семела" і "Саломея, що танцює перед Іродом".
Джеймс Енсор: Бельгійський художник, відомий своїми гротескними та сюрреалістичними роботами, такими як "В'їзд Христа до Брюсселя в 1889 році" та "Інтрига"
Іншими відомими митцями символізму є Фернан Гнопф, П'єр Пьювіс де Шаванн та Альфонс Муха. Ці художники використовували різні засоби, включно з живописом, гравюрою та скульптурою, для створення робіт, що часто були таємничими, примарними та глибоко особистими.
Salammbô (1907) by Gaston Bussière
Приклади мистецтва символізму
Окрім образотворчого мистецтва, символізм також сильно проявився в літературі, театрі та музиці. Такі письменники, як Шарль Бодлер, Стефан Малларме і Поль Верлен, висловлювали свої ідеї за допомогою багатошарових метафор і ритмічної мови. Композитор Клод Дебюссі втілив символістську поезію в композиції, що викликають враження. Драматурги Моріс Метерлінк і Август Стріндберг використовували міфічні шаблони та екзистенційні теми. Символізм вплинув на дизайн у стилі модерн через вигнуті ботанічні мотиви та візерунки. Загальне підприємство символізму призвело до перехресного запилення різних засобів масової інформації та рухів.
Символізм у мистецтві: Символічні структури
Багато символістів використовували геометричні конструкції та математичні співвідношення для отримання символічного резонансу. Такі структури, як золотий перетин і спіралі, пов'язували їхні роботи з космічним порядком і платонічними ідеалами. Візерунки, сітки і тесселяція створювали єдині мотиви, сповнені символічного сенсу. Орнаментальні вигини й арки наводили на думку про містичну елегантність і стан сну. Сакральна геометрія обґрунтовувала езотеричні інтереси у філософських вимірах математики. Архітектори, такі як Віктор Орта, адаптували органічні форми символізму до будівель. Символічні структури обґрунтовували вище значення символізму.
Підлога готелю "Тассель" із характерним в'юнким рослинним орнаментом
Вплив і спадщина мистецького стилю символізм
Символізм став піонером переходу сучасного мистецтва до уявного інтер'єру, а не до зовнішнього спостереження. Його спадкоємець сюрреалізм продовжив вивчення символіки сновидінь і несвідомого. Абстрактні стилі відмовилися від реальності, використовуючи як символи чистий колір і форму. Синестетичне змішання почуттів і пошук глибших істин за межами матеріальної видимості, властиві символізму, як і раніше знаходять відгук. Сучасні художники продовжують використовувати символи і метафори для передачі особистого бачення і глобальних концепцій. Символізм продемонстрував здатність мистецтва виражати суб'єктивні реалії через поетичні символи й універсальні поняття, залишивши по собі незабутню мистецьку спадщину. Підсумовуючи, можна сказати, що символізм розширив мистецькі цілі, щоб передати ефемерні психологічні стани, ідеї та емоції через символічні візуальні мови. Його спадщина зберігається в мистецтві, що прагне сформулювати глибокі істини через символічні уявлення, які інтуїтивно резонують із нашим внутрішнім світом. Символізм продовжує залишатися орієнтиром для мистецтва як особистого одкровення.
Завдяки cookie-файлам ми робимо сервіс кращим — ми використовуємо їх для персоналізації контенту та реклами, для бездоганної роботи партнерських соціальних мереж та аналізу нашого трафіку. Також ми передаємо інформацію про використання сайту нашим партнерам. Вони можуть поєднувати її з іншою інформацією, яку вони зібрали про Вас в результаті вашого користування їхніми сервісами.
Ви можете налаштувати певні категорії cookie-файлів та змінити свій вибір у будь-який час.
