АНІМАЛІЗМ
В основі назви анімалістичного жанру або анімалізму в живописі – латинське слово animalis – “тварина”. Головний мотив цього виду образотворчого мистецтва – зображення представників фауни. Жанр присутній у різних видах мистецтва – у живописі, а також у скульптурі та графіці.
Малювати тварин наші далекі предки почали ще за часів пізнього кам'яного віку - в епоху Оріньякської археологічної культури, а це не багато, не мало 32-26 тисяч років тому. Ці ранні пам'ятки анімалістики ще примітивні, позначені лише контуром, їх деталі були опрацьовані. Тим не менш, вони точно передають суть зображеного, і можна визначити, яких тварин мали на увазі люди з давніх-давен. Вже на той час мистецтво анімалізму мало як реалістичне начало, так і фантазійне. Останнє з'явилося з формуванням давніх релігійних форм та обрядів. Художники цієї течії зображують вигаданих тварин і божеств із зооморфними рисами.
Художники-анімалісти з долини Нілу дуже досягли успіху в зображенні тварин, яким вони поклонялися. Стародавні єгиптяни малювали їх на стінах приміщень храмів, пірамід та похоронних споруд, де знаходили останній притулок правителі цієї країни – фараони, та представники духовного стану – жерці. Тваринний світ країни також зображений і в цілком утилітарних творах - кераміці та дитячих іграшках.
Ще одна особливість давньоєгипетської культури - традиція муміфікувати тіла людей та тварин. В останньому випадку мумії містилися в керамічних ємностях, що відтворюють зовнішність цих тварин. Анімалістичні зображення кішок та іншої єгипетської фауни, у тому числі крокодилів та ібісів, вражають своєю майстерністю. Зображення тварин стали прообразами і для ієрогліфів, на яких було засновано систему писемності стародавніх єгиптян.
Зовсім не так чинили стародавні греки. Вони не уявляли своїх божеств у образах тварин. Однак символами грецьких богів часто бували тварини, які супроводжували їх у їхніх діяннях. Символом головного давньогрецького бога Зевса був орел, а богині-покровительки військового мистецтва – сова; лань символізувала богиню родючості Артеміду. Зображення цих тварин бачимо поруч із статуями та малюнками богів. На рельєфах, що колись прикрашали Парфенон, збереглися скульптурні зображення коней.
Не відставали своїх колег і китайські майстри анімалізму. Один із поширених жанрів китайського живопису називається “Птахи та квіти”. Його виникненню у Х столітті сприяла творчість відомого художника-анімаліста з Піднебесної Хуана Цюаня. Він написав на стіні роботу з журавлями, таке було замовлення правителя. Зал, де він її виконав, з того часу став іменуватися "Залом шести журавлів". Ще один твір цього художника, також настінний анімалістичний твір "Птахи та квіти в чотири пори року". Разом зі своїм батьком засновниками цього жанру вважаються і сини Хуана Цюаня Хуан Цзюйцай та Хуан Цзюйбао.
У ХІ столітті здобув популярність І Юаньцзі – талановитий художник-анімаліст тієї ж давньої китайської цивілізації. Його роботи у жанрі анімалізму стали окрасою палацу місцевого царя. Художник, що любив природу Тайваню - острови, на якому він жив, який досліджував та оспівував у своїх творах. Він здійснював просторами своєї батьківщини подорожі, під час яких спостерігав життя тварин. Малював мавп, добре вивчивши їх характер та поведінку. Тому його твори такі достовірні. У традиційному буддистському живописі мавпа - символ свободи та усамітнення. Художники-анімалісти з Піднебесної майстерно зображували також комах. Фауна Китаю відбита на стародавній китайській кераміці. Жанр китайського мистецтва під назвою “Птахи та квіти” залишається актуальним і у ХХІ столітті.
У європейському мистецтві зміни йшли, мабуть, динамічніше. У період бароко у XVII столітті анімалістичні картини відомих художників цього жанру з країни, яка називалася Фландрія (нині це північ Бельгії), містили сюжети на полювання, мисливських трофеїв. Франс Снейдерс був відомим художником-анімалістом, чиї роботи на теми тваринного світу, пташиного царства та натюрморти з зображеною на них рибою та битою дичиною мали незмінний успіх у замовників.
Його співвітчизник Пауль де Вос також був визначним художником цього жанру. Його написані з великою майстерністю твори вирізняються динамізмом, художник вправно підбирав палітру кольорів.
Інший фламандський живописець Симон Йоханнес ван Дау любив малювати коней, і поміщав їх у придуманий ним пейзаж, який нагадує види Італії.
У ХХ столітті художники також працювали у жанрі анімалізму. Один із найпопулярніших майстрів цього століття – Сальвадор Далі. На його роботах бачимо представників тваринного світу – слонів на високих тонких ногах, незвичайних риб, скачучих тигрів. У житті художника-сюрреаліста представникам фауни відводилося найпочесніше місце - він тримав у себе вдома гігантського мурахоїда
Симон Йоханнес ван Дау, Кінний ринок на Пьяцца дель Квірінале, Рим. Між 1654 та 1677.
Сальвадор Далі, Сон, спричинений польотом бджоли навколо гранату, за секунду до пробудження. 1944.
А творчість сучасних художників, які віддають перевагу анімалістичному мистецтву, можна купити на сайті онлайн-галереї Jose Art Gallery.
